Програма Європейського Союзу у сфері освіти, підготовки, молоді та спорту на період 2021–2027 років, яка за понад 30 років надала можливості мільйонам учасників. Вона підтримує академічну мобільність студентів, викладачів і адміністративного персоналу, а також спільні проєкти між закладами вищої освіти різних країн. Оновлена програма побудована навколо трьох горизонтальних пріоритетів: інклюзія та різноманіття, цифрова трансформація, екологічна сталість. Для університетів ключовими напрямами є кредитна мобільність, партнерства задля співпраці, спільні магістерські програми Erasmus Mundus та напрям Жана Моне. Україна має статус країни-партнера, а з 2025 року розпочала підготовку до переходу в статус асоційованої країни на етап 2028–2034 років. Українські організації мають доступ приблизно до 40 конкурсів – як координатори проєктів розвитку потенціалу, заявники за напрямом Жана Моне та партнери в міжнародних консорціумах.
Рамкова програма ЄС з досліджень та інновацій на 2021–2027 роки, одна з найбільших у світі за обсягом фінансування науки. Програма охоплює три основні стовпи: передова наука (зокрема гранти Європейської дослідницької ради та стипендії Марії Склодовської-Кюрі), глобальні виклики та європейська промислова конкурентоспроможність, а також інноваційна Європа.
Основними напрямами програми Горизонт Європа є такі:
Напрям I. Передова наука: Європейська дослідницька рада; Дії Марії Склодовської-Кюрі; Дослідницькі інфраструктури
Напрям II. Глобальні виклики та європейська промислова конкурентоспроможність:
Кластер 1 «Здоров’я»
Кластер 2 «Культура, креативність та інклюзивне суспільство»
Кластер 3 «Цивільна безпека для суспільства»
Кластер 4 «Цифрові технології, промисловість і космос»
Кластер 5 «Клімат, енергетика та мобільність»
Кластер 6 «Продовольство, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище»
Об’єднаний дослідницький центр
Напрям III. Інноваційна Європа: Європейська інноваційна рада; Європейський інститут інновацій і технологій; Європейські інноваційні екосистеми.
Окремим елементом є п'ять дослідницьких та інноваційних місій ЄС із чітко визначеними цілями, серед яких Європейська Комісія визначила такі: адаптування до кліматичних змін, зокрема до суспільних змін; онкологічні захворювання; збереження чистоти океанів та водних ресурсів; вуглецево-нейтральні та «зелені» міста; збереження родючості ґрунтів для забезпечення сталого продовольчого розвитку;
Україна є асоційованим членом Horizon Europe, тому українські науковці беруть участь у конкурсах на рівних із дослідниками країн ЄС.
Digital Europe Programme (DIGITAL) – це перша програма ЄС, спрямована на прискорення цифрової трансформації економіки та суспільства на 2021–2027 роки. На відміну від Horizon Europe, яка фінансує дослідження, ця програма зосереджена на практичному впровадженні цифрових технологій. Вона охоплює шість ключових напрямів: високопродуктивні обчислення, штучний інтелект, кібербезпеку, розвиток передових цифрових навичок, широке використання цифрових технологій у економіці й суспільстві. Важливим компонентом є мережа Європейських центрів цифрових інновацій (EDIH), які допомагають організаціям впроваджувати цифрові рішення. Україна долучилася до програми, що дає українським установам доступ до відповідних конкурсів.
Creative Europe – це програма Європейського Союзу на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів на 2021–2027 роки. Вона складається з трьох напрямів: CULTURE (підтримка мистецьких і культурних проєктів), MEDIA (аудіовізуальна індустрія) та міжсекторального напряму (CROSS-SECTORAL). Програма сприяє транснаціональній співпраці, мобільності митців, культурному розмаїттю та розвитку креативних індустрій; напрям CULTURE окремо підтримує культурну спадщину, архітектуру, музику та видавничу сферу. Україна є учасницею програми, і українські організації можуть подаватися на конкурси у партнерстві з європейськими установами.
European Defence Fund (Європейський оборонний фонд) – це програма ЄС для підтримки спільних досліджень і розробок у сфері оборони на 2021–2027 роки. Фонд фінансує кооперативні проєкти між компаніями, науковими установами та дослідницькими центрами країн-учасниць для розвитку оборонних технологій і потенціалу. Він складається з двох взаємодоповнювальних напрямів: дослідницького (повне фінансування) та розробницького (спільне фінансування), і активно заохочує участь малих і середніх підприємств. Програма орієнтована переважно на країни-члени ЄС та асоційовані держави, і участь третіх країн має обмеження, пов'язані з питаннями безпеки. Для університетів релевантність цієї програми залежить від наявності профільних досліджень подвійного призначення та відповідних технічних напрямів.
Bologna Hub Peer Support Plus (BHPS+, 2025–2028) – це транснаціональна ініціатива, що підтримує впровадження ключових зобов'язань Болонського процесу в Європейському просторі вищої освіти через індивідуалізоване експертне консультування та обмін досвідом між закладами. Проєкт координується Німецькою службою академічних обмінів (DAAD) і фінансується в межах програми Erasmus+. Він зосереджений на трьох ключових зобов'язаннях Болоньї: трициклова система, узгоджена з рамкою кваліфікацій та ECTS; визнання кваліфікацій відповідно до Лісабонської конвенції; забезпечення якості згідно зі стандартами ESG. Окремо розглядаються актуальні теми – вплив штучного інтелекту на навчання, мікрокваліфікації та ініціатива European Degree. Важливо, що серед офіційних партнерів проєкту є Міністерство освіти і науки України та український Інститут лідерства, інновацій та розвитку (ILID), а заклади вищої освіти можуть подаватися на участь у консультуванні.
The Baltic University Programme – це мережа з понад 120 університетів десяти країн басейну Балтійського моря, що співпрацюють у сфері сталого розвитку, освіти для сталого розвитку, охорони довкілля та демократії. Координаційний центр програми розташований в Уппсальському університеті (Швеція). Мережа організовує спільні курси, семінари, конференції, дослідницькі проєкти та студентські заходи, зосереджені навколо цілей сталого розвитку. Участь дає викладачам і студентам доступ до навчальних матеріалів, міжнародних освітніх модулів і платформи для співпраці.
Програма НАТО «Наука заради миру та безпеки» (SPS) сприяє практичній співпраці у сфері цивільної науки та інновацій між державами-членами НАТО та країнами-партнерами, зокрема Україною. Програма фінансує спільні дослідницькі проєкти, багаторічні заходи, тренінги та закупівлю обладнання у сферах, пов'язаних із безпекою у широкому розумінні. Пріоритетні напрями включають протидію тероризму, кібербезпеку, захист від хімічних і біологічних загроз, енергетичну безпеку, розмінування та стійкість до надзвичайних ситуацій. Україна є одним з найактивніших партнерів програми. Програма є релевантною у контексті досліджень, пов'язаних із продовольчою безпекою, екологічною стійкістю, захистом довкілля та подоланням наслідків надзвичайних ситуацій. Участь відбувається через формування спільних проєктів із партнерами з країн НАТО. Програма надає доступ до фінансування, мережевих контактів і сучасного обладнання. Це вагомий інструмент для прикладних досліджень із безпековим виміром.
Програма імені Фулбрайта – це програма академічних обмінів уряду США, заснована 1946 року і представлена сьогодні у понад 150 країнах світу. В Україні програма діє з 1992 року; за цей час сотні українців навчалися, стажувалися та проводили дослідження у США, а сотні американських науковців викладали й працювали в українських вишах. Програма пропонує гранти для науковців, викладачів, аспірантів і випускників у широкому спектрі галузей: гуманітарних, суспільних, точних, технічних і природничих. Ключова стипендія Fulbright Scholar (Visiting Scholar) Program дає змогу проводити дослідження в університетах США тривалістю від трьох до дев'яти місяців; у конкурсі можуть брати участь кандидати та доктори наук, дослідники з досвідом роботи, а також аспіранти напередодні захисту. Програма Fulbright Scholar-in-Residence також дає можливість запрошувати фахівців для викладання й розвитку навчальних програм у закладах США.
Програма стипендій імені Лейна Кірклянда (Kirkland Program)
Програма імені Лейна Кірклянда – це престижна польська стипендійна програма, заснована 2000 року Польсько-американським фондом свободи й адміністрована фундацією «Лідери змін» (Leaders of Change), за фінансової підтримки агентства NAWA. Програма адресована молодим лідерам і фахівцям із України та інших країн Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії, які мають вищу освіту й досвід роботи та прагнуть долучитися до розвитку демократії й громадянського суспільства у своїх країнах. Стипендія передбачає два семестри навчання в польських університетах, професійне стажування та курс польської мови. Існує також окремий напрям Kirkland Research для коротших дослідницьких стажувань. Відбір конкурсний, із щорічним дедлайном (зазвичай на початку березня). Для українських кандидатів діють особливі умови участі.
Програма фінансує індивідуальні короткострокові стажування науковців, викладачів і дослідників із Чехії, Угорщини, Польщі, Словаччини та України в країнах V4, відмінних від країни їхнього громадянства й проживання. Подавати заявки можуть докторанти очної форми навчання та особи зі ступенем доктора. Стажування очне і триває від 2 до 10 тижнів, виплата становить €500 на тиждень у двох траншах. Заявки подаються через систему My Visegrad двічі на рік: у січні–травні та у вересні–листопаді, поки є ресурс. Осінній період триває до 30 листопада 2026 року.
Стипендії підтримують студентів магістратури та осіб після магістратури (докторантів, постдоків, дослідників) усіх спеціальностей до двох семестрів у понад 190 акредитованих закладах вищої освіти Центральної та Східної Європи. Громадяни країн V4 можуть їхати до іншої країни V4 та до низки країн Західних Балкан і Східного партнерства, зокрема в Україну, а громадяни цих країн, зокрема України, можуть навчатися в країнах V4. Розмір підтримки: €3 500 на семестр для стипендіата та €2 000 на семестр для приймаючої установи. Наступний прийом заявок відкриється 1 січня 2027 року, кінцевий термін 15 квітня 2027 року.
Програма фінансує короткострокові стажування в двох напрямах: громадяни країн V4 їдуть до установ Західних Балкан, а громадяни Західних Балкан (Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія) їдуть до установ V4. Вона реалізується спільно з Фондом Західних Балкан. Подавати заявки можуть докторанти та особи зі ступенем доктора. Стажування триває 2–10 тижнів, виплата становить €500 на тиждень, а за запитом можна отримати грант на дорогу до €500. Прийом заявок 2026 року завершився 17 травня, стажування триватимуть з вересня 2026 до червня 2027 року. Громадяни України в цій програмі не фігурують.
Research Grants at the Historical Archives of the EU
Вишеградський фонд і Європейський університетський інститут спільно надають гранти науковцям з Центральної та Східної Європи для досліджень європейської інтеграції в Історичному архіві ЄС у Флоренції. Заявники з країн V4, Західних Балкан і Східного партнерства (зокрема України) можуть бути студентами магістратури чи аспірантами, а також постдокторантами або викладачами, які здобули ступінь не більше десяти років тому. Потрібні добре знання англійської та базові знання французької, а планований результат — публікація з гуманітарних чи соціальних наук. Грант становить €5 000 на всі витрати. Дедлайн щороку 27 квітня, заявки надсилаються на [email protected].
Програма реалізується разом з Blinken Open Society Archivum у Будапешті й дає змогу науковцям, митцям і журналістам працювати з архівними фондами. Стипендія становить €3 000 за два місяці дослідження і покриває дорогу, скромне утримання та проживання. Подати заявку може кожен, хто має магістерський ступінь із соціальних чи гуманітарних наук, і програма не обмежується громадянами країн V4. Тема 2026/27 навчального року — «Naming Reality». Нинішній набір відкритий до листопада 2026 року.
Програма фінансує короткострокову мобільність молоді віком 12–30 років з не менш ніж двох країн V4 та України. Її мета — сприяти демократичним цінностям, громадянській участі та міжкордонному діалогу серед молоді. Подати заявку може будь-яка юридична особа, зареєстрована в Чехії, Угорщині, Польщі, Словаччині або Україні. Проєкт має включати щонайменше один спільний захід і одну публічну презентацію з комунікаційним супроводом (офлайн чи онлайн), а бюджет може сягати €10 000. Реалізація триває до 7 місяців, а програма розрахована на поїздки й обміни до 7 днів. Нинішній осінній набір відкрито з 1 жовтня 2026 року, чернетку проєкту потрібно зареєструвати до 1 листопада, а остаточну заявку подати до 15 листопада 2026 року. Результати очікуються 20 грудня. Далі набір проводиться двічі на рік: реєстрація відкривається 1 березня і 1 жовтня, дедлайни 15 квітня і 15 листопада.
